Четвёртая хроника царствГлава 17 |
1 |
2 Он делал зло в глазах Вечного, но не так, как цари Исраила, которые были до него. |
3 Салманасар, . царь Ассирии, пошёл войной на Осию, который был ему подвластен и платил ему дань. |
4 Царь обнаружил, что Осия – предатель, потому что он посылал вестников к Со, . царю Египта, и не платил дань царю Ассирии, как прежде делал это из года в год. Поэтому Салманасар схватил его и бросил в темницу. |
5 |
6 На девятом году правления Осии, ассирийский царь взял Самарию и увёл исраильтян в плен в Ассирию. Он поселил их в Халахе, в Гозане, что на реке Хаворе, и в городах мидян. |
7 Всё это произошло потому, что исраильтяне согрешили против Вечного, своего Бога, Который вывел их из Египта из-под власти фараона, египетского царя. Они поклонялись другим богам |
8 и следовали обычаям народов, которых Вечный прогнал от них, а также обычаям, которые ввели цари Исраила. |
9 Исраильтяне тайно делали неугодное Вечному, их Богу. Везде они строили себе капища на возвышенностях во всех городах, от сторожевой башни до укреплённого города. |
10 Они ставили священные камни и столбы Ашеры на каждом высоком холме и под каждым тенистым деревом. |
11 В каждом капище на возвышенности они возжигали благовония, подобно тем народам, которых Вечный прогнал от них. Исраильтяне делали злые дела, вызывая гнев Вечного. |
12 Они поклонялись идолам, хотя Вечный сказал: |
13 Вечный предостерегал Исраил и Иудею через пророков и провидцев: |
14 Но исраильтяне не слушали и были так же упрямы, как и их отцы, которые не верили Вечному, своему Богу. |
15 Они отвергли Его установления, Его соглашение, которое Он заключил с их отцами, и предостережения, которые Он им посылал. Они шли за ничтожными идолами, и сами стали ничтожными. Исраильтяне подражали народам, окружавшим их, хотя Вечный запретил им поступать так, как те народы. |
16 Они отвергли все повеления Вечного, своего Бога, и сделали себе двух идолов, отлитых в виде тельцов, и столб Ашеры. Исраильтяне кланялись всем звёздам на небе и поклонялись Баалу. |
17 Они приносили сыновей и дочерей в огненную жертву. Они гадали, и ворожили, и предавались злым делам в глазах Вечного, вызывая Его гнев. |
18 И Вечный сильно разгневался на Исраил и удалил его от Себя. |
19 но даже он не исполнял повелений Вечного, своего Бога. Люди из рода Иуды следовали обычаям, которые ввёл Исраил. |
20 Поэтому Вечный отверг всех потомков Исраила. Он наказывал их и отдавал в руки грабителей, пока наконец не прогнал их от Себя. |
21 Когда Он забрал власть над Исраилом у дома Давуда, они сделали царём Иеровоама, сына Невата. Иеровоам увёл Исраил от Вечного и склонил его к страшному греху. |
22 Исраильтяне оставались в грехах Иеровоама и не отвернулись от них, |
23 пока Вечный не удалил их от Себя, как Он и предупреждал через Своих рабов пророков. Так народ Исраила был уведён из своей страны в плен в Ассирию, где они находятся и по сегодняшний день. |
24 |
25 Когда они только поселились там, они ещё не поклонялись Вечному, и Он насылал на них львов, которые убивали некоторых из них. |
26 Об этом доложили царю Ассирии: |
27 Тогда царь Ассирии приказал: |
28 И один из священнослужителей, уведённый в плен из Самарии, пришёл, чтобы жить в Вефиле и учить их как поклоняться Вечному. |
29 Но каждый народ сделал и своих богов в тех городах, где они поселились, и поместил их в капищах, которые жители Самарии построили на возвышенностях. |
30 Жители Вавилона поклонялись Суккот-Беноту, жители Куты – Нергалу, а жители Хамата – Ашиме, |
31 аввиты поклонялись Нивхазу и Тартаку, а сепарвиты сжигали детей в жертву Адрам-Малику и Анам-Малику, богам Сепарваима. |
32 Они поклонялись и Вечному, и назначили из своей среды жрецов, которые в капищах на возвышенностях приносили жертвы. |
33 Они поклонялись Вечному, но служили и своим богам по всем обычаям тех народов, из которых они были переселены. |
34 Они до сегодняшнего дня хранят прежние обычаи. Они не боятся Вечного и не исполняют Его установлений и правил, законов и повелений, данных Вечным потомкам Якуба, которого Он назвал Исраилом. |
35 Когда Вечный заключал с исраильтянами соглашение, Он повелел им: |
36 Вечный, Который вывел вас из Египта великой силой и простёртой рукой, – вот Тот, Кого вы должны почитать. Ему поклоняйтесь и Ему приносите жертвы. |
37 Всегда исполняйте Его установления и правила, законы и повеления, которые Он вам написал. Не почитайте других богов. |
38 Не забывайте о соглашении, которое Я заключил с вами, и не почитайте других богов. |
39 Почитайте Вечного, вашего Бога, и Он будет избавлять вас от рук всех врагов». |
40 Но они не слушали и хранили прежние обычаи. |
41 Даже почитая Вечного, эти народы служили идолам. До сегодняшнего дня их дети и внуки продолжают делать то же, что делали их отцы. |
2-а царiвРозділ 17 |
1 |
2 І робив він зле в Господніх оча́х, тільки не так, як ті Ізраїлеві царі, що були перед ним. |
3 На нього вийшов Салманасар, цар асирійський, і Осі́я став йому за раба́, і давав йому дани́ну. |
4 Та асирійський цар знайшов в Осі́ї змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не прино́сив асирійському цареві данини, як рік-у-рік те робив був. І замкнув його асирійський цар, і зв'язав його в в'язни́чому домі. |
5 І вийшов асирійський цар на ввесь Край, і прийшов до Самарії, й обляга́в її три роки. |
6 Дев'ятого року Осі́ї асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії. |
7 І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що ви́провадив їх з єгипетського кра́ю з руки фараона, єгипетського царя, і боя́лися інших богів, |
8 і ходили уставами тих народів, що Госпо́дь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили, |
9 а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова́, що не були слушні, і будували собі па́гірки по всіх своїх містах, від вартово́ї башти аж до тверди́нного міста, |
10 і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгі́р'ї та під усяким зеленим деревом, |
11 і кадили там на всіх па́гірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гніви́ти Господа, |
12 і служили бовва́нам, про яких Господь говорив їм: „Не бу́дете робити цієї речі“, |
13 то Господь засві́дчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорли́вців, говорячи: „Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Зако́ном, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків“. |
14 Та не слухали вони, і робили твердо́ю свою шию, як шия їхніх батькі́в, що не вірили в Господа, Бога свого. |
15 І не́хтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батька́ми, і свідо́цтва Його, що засві́дчив на них, і пішли за гидо́тою й марно́тами, та за наро́дами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони. |
16 І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого бовва́на, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному ві́йськові та служили Ваалові. |
17 І вони перево́дили через огонь своїх синів та дочо́к своїх, і чарува́ли ча́рами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх оча́х, щоб гнівити Його. |
18 І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, — не позостало ніко́го, тільки саме Юдине пле́м'я. |
19 Та й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, — і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встанови́ли. |
20 І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоря́в їх, і давав їх у руку грабі́жників, аж поки не кинув їх від лиця Свого, |
21 бо Ізраїль розірвав з Давидовим домом, і вони зробили царем Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх. |
22 І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах, які він робив, не відсту́палися з того, |
23 аж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигна́ння з своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня. |
24 |
25 І сталося, на поча́тку пробува́ння їх там не боялися вони Господа, — і Господь послав на них левів, і вони нищили їх. |
26 І сказали вони до асирійського царя, говорячи: „Ті люди, яких ти вигнав та осели́в по містах Самарії, не знають прав Бога цього Кра́ю, і Він послав на них оцих левів, і ось вони нищать їх, бо вони не знають права Бога цього Кра́ю“. |
27 І наказав асирійський цар, говорячи: „Відведіть туди одно́го зо священиків, яких вигнали звідти, і пі́дуть, і осядуть там, і він навчатиме їх пра́ва Бога цього кра́ю“. |
28 І прибув один із священиків, яких вигнали з Самарії, й осівся в Бет-Елі, і він навчав їх, як мають боятися Господа. |
29 Та крім того кожен народ робив свого бога, і ставили їх у па́гірковому місці, що робили попередні самаряни, кожен народ по своїх містах, де вони сиділи. |
30 А вавилоняни зробили Суккот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму, |
31 а авв'яни зробили Нівхаза та Тартака, а ме́шканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам. |
32 І при тому вони боялися Господа, і настанови́ли собі з-серед себе священиків па́гірків, і вони прино́сили їм жертви в пагірковому місці. |
33 Вони боялися Господа, і богам своїм служили за правом тих народів, звідки повиганя́ли їх. |
34 Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом, — вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Зако́ном, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я́ Ізраїля. |
35 І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: „Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете прино́сити жертов їм, |
36 а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського кра́ю великою силою та ви́тягненим раме́ном, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете прино́сити жертви. |
37 І устави, і права́, і Зако́на, і заповідь, які написав вам, бу́дете доде́ржувати, щоб вико́нувати по всі дні, а богів інших не будете боятися. |
38 А заповіта, що Я склав із вами, не забудете, і не будете боятися інших богів, |
39 а тільки Господа, Бога вашого, будете боятися, і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів“. |
40 Та не послухали вони, бо все робили за своїм попереднім зви́чаєм. |
41 І ті народи все боялися Господа, але служили бовва́нам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, — як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня. |
Четвёртая хроника царствГлава 17 |
2-а царiвРозділ 17 |
1 |
1 |
2 Он делал зло в глазах Вечного, но не так, как цари Исраила, которые были до него. |
2 І робив він зле в Господніх оча́х, тільки не так, як ті Ізраїлеві царі, що були перед ним. |
3 Салманасар, . царь Ассирии, пошёл войной на Осию, который был ему подвластен и платил ему дань. |
3 На нього вийшов Салманасар, цар асирійський, і Осі́я став йому за раба́, і давав йому дани́ну. |
4 Царь обнаружил, что Осия – предатель, потому что он посылал вестников к Со, . царю Египта, и не платил дань царю Ассирии, как прежде делал это из года в год. Поэтому Салманасар схватил его и бросил в темницу. |
4 Та асирійський цар знайшов в Осі́ї змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не прино́сив асирійському цареві данини, як рік-у-рік те робив був. І замкнув його асирійський цар, і зв'язав його в в'язни́чому домі. |
5 |
5 І вийшов асирійський цар на ввесь Край, і прийшов до Самарії, й обляга́в її три роки. |
6 На девятом году правления Осии, ассирийский царь взял Самарию и увёл исраильтян в плен в Ассирию. Он поселил их в Халахе, в Гозане, что на реке Хаворе, и в городах мидян. |
6 Дев'ятого року Осі́ї асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії. |
7 Всё это произошло потому, что исраильтяне согрешили против Вечного, своего Бога, Который вывел их из Египта из-под власти фараона, египетского царя. Они поклонялись другим богам |
7 І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що ви́провадив їх з єгипетського кра́ю з руки фараона, єгипетського царя, і боя́лися інших богів, |
8 и следовали обычаям народов, которых Вечный прогнал от них, а также обычаям, которые ввели цари Исраила. |
8 і ходили уставами тих народів, що Госпо́дь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили, |
9 Исраильтяне тайно делали неугодное Вечному, их Богу. Везде они строили себе капища на возвышенностях во всех городах, от сторожевой башни до укреплённого города. |
9 а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова́, що не були слушні, і будували собі па́гірки по всіх своїх містах, від вартово́ї башти аж до тверди́нного міста, |
10 Они ставили священные камни и столбы Ашеры на каждом высоком холме и под каждым тенистым деревом. |
10 і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгі́р'ї та під усяким зеленим деревом, |
11 В каждом капище на возвышенности они возжигали благовония, подобно тем народам, которых Вечный прогнал от них. Исраильтяне делали злые дела, вызывая гнев Вечного. |
11 і кадили там на всіх па́гірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гніви́ти Господа, |
12 Они поклонялись идолам, хотя Вечный сказал: |
12 і служили бовва́нам, про яких Господь говорив їм: „Не бу́дете робити цієї речі“, |
13 Вечный предостерегал Исраил и Иудею через пророков и провидцев: |
13 то Господь засві́дчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорли́вців, говорячи: „Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Зако́ном, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків“. |
14 Но исраильтяне не слушали и были так же упрямы, как и их отцы, которые не верили Вечному, своему Богу. |
14 Та не слухали вони, і робили твердо́ю свою шию, як шия їхніх батькі́в, що не вірили в Господа, Бога свого. |
15 Они отвергли Его установления, Его соглашение, которое Он заключил с их отцами, и предостережения, которые Он им посылал. Они шли за ничтожными идолами, и сами стали ничтожными. Исраильтяне подражали народам, окружавшим их, хотя Вечный запретил им поступать так, как те народы. |
15 І не́хтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батька́ми, і свідо́цтва Його, що засві́дчив на них, і пішли за гидо́тою й марно́тами, та за наро́дами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони. |
16 Они отвергли все повеления Вечного, своего Бога, и сделали себе двух идолов, отлитых в виде тельцов, и столб Ашеры. Исраильтяне кланялись всем звёздам на небе и поклонялись Баалу. |
16 І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого бовва́на, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному ві́йськові та служили Ваалові. |
17 Они приносили сыновей и дочерей в огненную жертву. Они гадали, и ворожили, и предавались злым делам в глазах Вечного, вызывая Его гнев. |
17 І вони перево́дили через огонь своїх синів та дочо́к своїх, і чарува́ли ча́рами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх оча́х, щоб гнівити Його. |
18 И Вечный сильно разгневался на Исраил и удалил его от Себя. |
18 І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, — не позостало ніко́го, тільки саме Юдине пле́м'я. |
19 но даже он не исполнял повелений Вечного, своего Бога. Люди из рода Иуды следовали обычаям, которые ввёл Исраил. |
19 Та й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, — і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встанови́ли. |
20 Поэтому Вечный отверг всех потомков Исраила. Он наказывал их и отдавал в руки грабителей, пока наконец не прогнал их от Себя. |
20 І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоря́в їх, і давав їх у руку грабі́жників, аж поки не кинув їх від лиця Свого, |
21 Когда Он забрал власть над Исраилом у дома Давуда, они сделали царём Иеровоама, сына Невата. Иеровоам увёл Исраил от Вечного и склонил его к страшному греху. |
21 бо Ізраїль розірвав з Давидовим домом, і вони зробили царем Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх. |
22 Исраильтяне оставались в грехах Иеровоама и не отвернулись от них, |
22 І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах, які він робив, не відсту́палися з того, |
23 пока Вечный не удалил их от Себя, как Он и предупреждал через Своих рабов пророков. Так народ Исраила был уведён из своей страны в плен в Ассирию, где они находятся и по сегодняшний день. |
23 аж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигна́ння з своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня. |
24 |
24 |
25 Когда они только поселились там, они ещё не поклонялись Вечному, и Он насылал на них львов, которые убивали некоторых из них. |
25 І сталося, на поча́тку пробува́ння їх там не боялися вони Господа, — і Господь послав на них левів, і вони нищили їх. |
26 Об этом доложили царю Ассирии: |
26 І сказали вони до асирійського царя, говорячи: „Ті люди, яких ти вигнав та осели́в по містах Самарії, не знають прав Бога цього Кра́ю, і Він послав на них оцих левів, і ось вони нищать їх, бо вони не знають права Бога цього Кра́ю“. |
27 Тогда царь Ассирии приказал: |
27 І наказав асирійський цар, говорячи: „Відведіть туди одно́го зо священиків, яких вигнали звідти, і пі́дуть, і осядуть там, і він навчатиме їх пра́ва Бога цього кра́ю“. |
28 И один из священнослужителей, уведённый в плен из Самарии, пришёл, чтобы жить в Вефиле и учить их как поклоняться Вечному. |
28 І прибув один із священиків, яких вигнали з Самарії, й осівся в Бет-Елі, і він навчав їх, як мають боятися Господа. |
29 Но каждый народ сделал и своих богов в тех городах, где они поселились, и поместил их в капищах, которые жители Самарии построили на возвышенностях. |
29 Та крім того кожен народ робив свого бога, і ставили їх у па́гірковому місці, що робили попередні самаряни, кожен народ по своїх містах, де вони сиділи. |
30 Жители Вавилона поклонялись Суккот-Беноту, жители Куты – Нергалу, а жители Хамата – Ашиме, |
30 А вавилоняни зробили Суккот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму, |
31 аввиты поклонялись Нивхазу и Тартаку, а сепарвиты сжигали детей в жертву Адрам-Малику и Анам-Малику, богам Сепарваима. |
31 а авв'яни зробили Нівхаза та Тартака, а ме́шканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам. |
32 Они поклонялись и Вечному, и назначили из своей среды жрецов, которые в капищах на возвышенностях приносили жертвы. |
32 І при тому вони боялися Господа, і настанови́ли собі з-серед себе священиків па́гірків, і вони прино́сили їм жертви в пагірковому місці. |
33 Они поклонялись Вечному, но служили и своим богам по всем обычаям тех народов, из которых они были переселены. |
33 Вони боялися Господа, і богам своїм служили за правом тих народів, звідки повиганя́ли їх. |
34 Они до сегодняшнего дня хранят прежние обычаи. Они не боятся Вечного и не исполняют Его установлений и правил, законов и повелений, данных Вечным потомкам Якуба, которого Он назвал Исраилом. |
34 Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом, — вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Зако́ном, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я́ Ізраїля. |
35 Когда Вечный заключал с исраильтянами соглашение, Он повелел им: |
35 І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: „Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете прино́сити жертов їм, |
36 Вечный, Который вывел вас из Египта великой силой и простёртой рукой, – вот Тот, Кого вы должны почитать. Ему поклоняйтесь и Ему приносите жертвы. |
36 а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського кра́ю великою силою та ви́тягненим раме́ном, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете прино́сити жертви. |
37 Всегда исполняйте Его установления и правила, законы и повеления, которые Он вам написал. Не почитайте других богов. |
37 І устави, і права́, і Зако́на, і заповідь, які написав вам, бу́дете доде́ржувати, щоб вико́нувати по всі дні, а богів інших не будете боятися. |
38 Не забывайте о соглашении, которое Я заключил с вами, и не почитайте других богов. |
38 А заповіта, що Я склав із вами, не забудете, і не будете боятися інших богів, |
39 Почитайте Вечного, вашего Бога, и Он будет избавлять вас от рук всех врагов». |
39 а тільки Господа, Бога вашого, будете боятися, і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів“. |
40 Но они не слушали и хранили прежние обычаи. |
40 Та не послухали вони, бо все робили за своїм попереднім зви́чаєм. |
41 Даже почитая Вечного, эти народы служили идолам. До сегодняшнего дня их дети и внуки продолжают делать то же, что делали их отцы. |
41 І ті народи все боялися Господа, але служили бовва́нам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, — як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня. |